Політична економія відновлення й антикорупційні запобіжники у великих інфраструктурних проєктах

Анотація

Стаття присвячена розгляду проблеми політичної економії відновлення великих інфраструктурних проєктів в Україні, що набуває особливої актуальності в контексті післявоєнного відновлення і масштабного залучення державою міжнародного фінансування. Ефективність таких проєктів значною мірою залежить від запровадження антикорупційних запобіжників, що забезпечують прозорість, підзвітність і раціональне використання ресурсів. Установлено, що відновлення є не лише питанням економічної ефективності, а й тестом на інституційну спроможність держави. Довіра суспільства і донорів безпосередньо залежить від того, наскільки прозоро відбувається розподіл та використання ресурсів. Якщо механізми контролю залишаються слабкими, відбудова ризикує перетворитися з інструменту розвитку на джерело масштабних зловживань. З огляду на це, основним завданням є виявлення та нейтралізація найпоширеніших корупційних ризиків. Український досвід переконливо свідчить, що в умовах масштабного відновлення навіть цільові програми можуть перетворюватися на середовище для зловживань. Це зумовлює нагальну потребу в системних антикорупційних запобіжниках – від прозорих тендерних процедур і незалежного аудиту до міжнародного контролю та транскордонної співпраці. Важливо розуміти, що лише комплексний підхід дозволить мінімізувати ризики й забезпечити ефективне використання ресурсів у процесах відбудови. Визначено, що основними антикорупційними запобіжниками у великих інфраструктурних проєктах є прозорість і публічний доступ до інформації, незалежний аудит, громадський контроль, ефективна судова система, а також використання сучасних цифрових технологій. У висновках зазначено, що лише комплексний підхід, який поєднує інституційні, громадські й технологічні механізми контролю, забезпечує стійке та ефективне відновлення інфраструктури в умовах високих корупційних ризиків.