Society and Security

Модель циркулярної економіки в пом’якшенні наслідків зміни клімату в Україні

Тетяна Кобилинська — 2025-02-28

Зміна клімату та її вплив на економічний та соціальний добробут є важливою актуальною проблемою, яка масово досліджується у сучасному світі. Прискорення економічного зростання внаслідок масового виробництва, підвищення рівня добробуту суспільства та збільшення кількості населення призвело до зростання обсягів виробництва, яке своєю чергою спричинило стрімке збільшення утворення відходів та викидів вуглекислого газу. Сьогодні перед виробниками у всьому світі постає необхідність застосування таких практик ведення бізнесу, які б орієнтувалися на захист навколишнього середовища шляхом скорочення екологічно шкідливих відходів у глобальному масштабі, а перед споживачами – розуміння важливості ощадливого та повторного споживання, збереження біорізноманіття та захисту довкілля на шляху до сталого розвитку. У дослідженні обґрунтовано, що саме циркулярна економіка є тією моделлю, яка поєднує два головні завдання: забезпечення економічного розвитку та пом’якшення наслідків зміни клімату. Завдяки цій економічній моделі, яка зменшує забруднення навколишнього середовища, знижує викиди парникових газів, зводить до мінімуму використання ресурсів для економічного зростання за рахунок того, що вони постійно використовуються повторно, переробляються або перепрофілюються, а не викидаються як відходи, буде можливість залишити майбутнім поколінням більш придатний для життя світ. У дослідженні виявлено значну кореляцію між впровадженням практик циркулярної економіки та досягненням цілей сталого розвитку, зокрема щодо зменшення викидів СО₂. Встановлено складний зв’язок між викидами вуглекислого газу та валовим внутрішнім продуктом, який посідає центральне місце в економіці навколишнього середовища та дослідженнях зміни клімату. На рівні окремих регіонів України обґрунтовано доцільність дослідження взаємозв’язку між обсягами викидів вуглекислого газу та такими показниками, як валовий регіональний продукт, обсяги реалізації продукції та щільність населення. Встановлено, що майже у всіх регіонах України, які демонструють високі темпи зростання показника ВРП на одну особу, спостерігається таке ж зростання обсягів викидів СО₂. Це узгоджується з пріоритетами циркулярної економіки, які полягають у мінімізації видобутку ресурсів шляхом заохочення повторного використання, переробки та повторного виробництва. Виявлено, що регіони з вищою щільністю населення демонструють низькі рівні викидів вуглекислого газу. Це пояснюється тим, що вища щільність населення часто призводить до більш компактного міського середовища. Вона може сприяти економії на розвитку інфраструктури завдяки ефекту масштабування, зокрема у сфері енергоефективних будівель, централізованого опалення та систем утилізації відходів. Органам державної влади необхідно реалізувати стратегії скорочення викидів, орієнтовані на інвестиції у більш екологічні технології, що сприятиме підвищенню енергоефективності та забезпеченню дотримання галузевих стандартів викидів.

Безпекові виклики популізму в цифрову епоху: від політичної гіперреальності до несвідомого політичного споживацтва

Дмитро Гаращук — 2025-02-28

У статті досліджено вплив цифрових технологій на популізм і визначено основні механізми його функціонування у цифровому середовищі. Розглянуто трансформацію традиційних моделей політичної комунікації під впливом соціальних медіа, алгоритмічного поширення контенту та змін у політичному сприйнятті громадян. Визначено, що цифровий популізм базується на підсиленій бінарності та спрощеному дискурсі, гейміфікації політичної взаємодії та алгоритмічному посиленні маніпулятивних наративів, що створюють сприятливе середовище для його поширення. Проаналізовано концепцію політичної гіперреальності як адаптовану до цифрової епохи трансформацію ідей Жана Бодріяра. Досліджено шляхи створення альтернативної політичної реальності в медіапросторі. Розглянуто трансформацію двоступеневої моделі комунікації Лазарсфельда у модель опосередкованого контролю та координування політиками інформаційних кампаній через мережі інфлюенсерів і цифрових лідерів думок. Окрему увагу приділено феномену політичного споживацтва у цифрову епоху, що формується в умовах заполітизованого інформаційного простору, а також ролі контрибуторства у поширенні популістських наративів. Визначено, що низький поріг входу у політичну взаємодію та алгоритмічна селекція контенту сприяють поляризації суспільства та посиленню радикальних настроїв. Розкрито основні безпекові виклики цифрового популізму, зокрема вплив феномена занепаду правди, що спричиняє ерозію фактологічного дискурсу, підрив довіри до демократичних інститутів та формування екстремально поляризованого політичного простору. Запропоновано перспективи подальших досліджень у сфері цифрового популізму, спрямовані на виявлення механізмів протидії маніпулятивним технологіям та розробку стратегій збереження демократичного дискурсу в цифрову епоху.

Процеси розбудови громадянського суспільства в Україні під час війни: роль релігійних організацій

Ольга Гордійчук — 2025-02-28

У статті досліджено діяльність релігійних організацій як репрезентантів інституту громадянського суспільства, що в межах своїх конституційних повноважень впливають на формування релігійної політики, протікання релігійних процесів, а також і на суспільно-політичне життя в Україні. Обґрунтовано, що релігійні організації відіграють важливу роль у підтримці суспільства під час війни через здійснення духовної діяльності для забезпечення духовно-релігійних потреб місцевих громад, військових та їх родин, переселенців, усіх, хто постраждав від наслідків військових дій; надають соціальну й гуманітарну допомогу; займаються громадською діяльністю, взаємодіють й співпрацюють з державними структурами, привертають увагу до важливих суспільних питань, сприяють діяльності владних структур у розв’язанні актуальних проблем суспільно-політичного та релігійно-церковного життя, лобіюють необхідні закони й ініціативи; поширюють інформацію про війну серед міжнародних релігійних спільнот, беруть участь у міжконфесійних діалогах з метою консолідації релігійних спільнот для підтримки миру та ін.

Під час Революції Гідності священники різних конфесій виявили активну громадянську позицію через волонтерське служіння на Майдані Незалежності, різнобічну допомогу мітингувальникам. У наступні роки активність релігійної спільноти зростала, пошук ефективних форм і методів пасторської опіки для особового складу Збройних сил України, Національної гвардії України та ін. військових структур призвів до запровадження в них служби військового духовенства (капеланства) для здійснення релігійних обрядів та практик, надання духовної й медичної допомоги, консультування командирів з питань релігії, релігійної ситуації, звичаїв населення в районах виконання завдань, встановлення зв’язків з громадськими та релігійними організаціями.

Трансформація стримування в контексті російсько-української війни: реконцептуалізація поняття крізь призму становлення України як середньої держави

Сілвестер Носенко — 2025-02-28

У статті йдеться про сучасні виклики в контексті розуміння та застосування концепції стримування в умовах плинного глобального безпекового середовища. Автори зазначають, що, подібно до періоду «холодної війни», біполярне суперництво між Сполученими Штатами Америки та Китайською Народною Республікою знову актуалізує питання стратегічного стримування, проте ускладнює його ефективне застосування. Зокрема, поява нових, альтернативних центрів сили, розмивання гегемонії США та багатополярність міжнародної системи підривають традиційні механізми американського стримування разом із ескалаційним домінуванням, взаємно гарантованим знищенням та розширеним стримуванням.

Регіональний аспект дослідження підкреслює складність європейського безпекового порядку, особливо в контексті російсько-української війни. Аналізуючи підходи Організації Північноатлантичного договору та Європейського Союзу, автори доводять, що сучасні стратегії не змогли ефективно запобігти російській агресії і тим паче вони не виглядають дієвими в довгостроковій перспективі. Водночас концепція стримування шляхом постачання зброї для України, запропонована окремими дослідниками та згадана в тексті цієї статті, ще не отримала належного теоретичного обґрунтування чи повноцінного наукового осмислення. У статті наголошується на необхідності перегляду підходів до стримування, зокрема через інтегроване стримування, яке може виявитися корисним інструментом на шляху становлення України як середньої держави в межах європейської архітектури безпеки.

Відносини України з малими острівними тихоокеанськими країнами

Павло Троян — 2025-02-28

У статті досліджено сучасний стан міжнародних відносин України з малими острівними країнами Тихоокеанського регіону та основні напрями їхньої співпраці. Дипломатія є основою міжнародної взаємодії, яка дозволяє Україні розширювати свій вплив на глобальному рівні та залучати підтримку тихоокеанських країн у багатосторонніх організаціях, таких як ООН. Було оцінено перспективи розвитку економічної співпраці, зокрема через експорт української сільськогосподарської та промислової продукції, а також реалізацію інвестиційних проєктів у сферах аграрного сектора, переробки риби та відновлюваної енергетики. Наукова новизна цього дослідження полягає у комплексному аналізі відносин між Україною та малими острівними країнами Тихоокеанського регіону, що раніше залишалися практично недослідженими у контексті української зовнішньої політики. Дослідження пропонує нові підходи до розуміння механізмів взаємодії між Україною та острівними країнами, враховуючи специфіку їхнього економічного, соціокультурного та геополітичного становища. Також виявлено фактори стратегічного значення щодо посилення співпраці з тихоокеанськими країнами для розширення багатовекторної зовнішньої політики України та формування її позитивного іміджу на глобальній арені. Дослідження розкриває нові можливості для поглиблення економічних відносин, зокрема в галузях аграрного сектора, торгівлі, інвестицій, а також у сфері гуманітарної та культурної співпраці. Сформовано рекомендації щодо розширення дипломатичної присутності України в цьому регіоні та створення нових механізмів взаємодії на рівні багатосторонніх організацій. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання його результатів під час формування та реалізації зовнішньої політики України в Тихоокеанському регіоні. Отримані висновки та рекомендації можуть застосовуватися державними органами, зокрема Міністерством закордонних справ України для розробки стратегій співпраці з малими острівними країнами. Дослідження також надає обґрунтування для укладення нових торговельних угод, активізації інвестиційних проєктів та підтримки освітніх і культурних програм, що сприятимуть зміцненню економічних та гуманітарних зв’язків.

Становлення кримінальної відповідальності за кіберзлочини в Україні

Димитрій Грицишен — 2025-02-28

У статті висвітлюються актуальні питання щодо протидії кіберзлочинам в Україні та досліджується ґенеза становлення кримінальної відповідальності за ці злочини у вітчизняному законодавстві. На сучасному етапі розвитку кіберзлочинність є однією з найбільших глобальних загроз, як для України, так і для усього світу. Саме тому дослідження кримінальної відповідальності за кіберзлочини в Україні набуло особливої актуальності та значного поширення.

Проаналізовано нормативно-правову базу протидії кіберзлочинам та становлення кримінальної відповідальності за ці злочини. Зокрема, розглянуто особливості кримінальної відповідальності за кіберзлочини в умовах повномасштабного вторгнення, а саме посилення заходів щодо інформаційної безпеки України. Детально проаналізовано положення Кримінального кодексу України в частині встановлення кримінальної відповідальності за кіберзлочини. Визначено види кримінальних правопорушень та відповідні види покарань, а саме: штраф, обмеження волі, виправні роботи, пробаційний нагляд, позбавлення волі, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за статтями Кримінального кодексу, враховуючи обтяжуючі обставини. Особливу увагу в роботі зосереджено на аналізі змісту проєктів нового Кримінального кодексу України, зокрема, визначено принципові відмінності від чинного законодавства, а саме види покарань залежно від тяжкості злочину тощо. У статті визначено специфічні особливості кримінальної відповідальності за кіберзлочини відповідно до чинного Кримінального кодексу України (2001 р.). Також здійснено аналіз змісту проєкту Кримінального кодексу України від 01.08.2024 р., розробленого Робочою групою з питань розвитку кримінального права, та порівняння його з чинним законодавством. Це дозволяє визначати особливості реформування кримінального законодавства в сфері кіберзлочинів відповідно до динамічних змін безпекового середовища

Світові тенденції кіберзлочинності та загрози інформаційній безпеці держав

Анатолій Дикий — 2025-02-28

Дана стаття визначає актуальні світові тенденції кіберзлочинності та загрози інформаційній безпеці держав, що впливає не лише на внутрішній розвиток окремих країн, але й є визначальною глобальною загрозою сучасності, враховуючи трансформації кібератак та масовість їх здійснення. Аналіз сучасного стану кіберзлочинності дозволить краще зрозуміти її динаміку, сприятиме обміну досвідом між країнами та формуванню міжнародних механізмів співпраці.

Автори провели глобальне дослідження сучасного стану кіберзлочинності за певними критеріями. Зокрема, визначили частку користувачів мережі Інтернету в окремих країнах, які коли-небудь стикалися з будь-якими кіберзлочинами у 2022 р., даний аналіз засвідчив, що кіберзлочинність залишається глобальною загрозою, яка впливає на користувачів незалежно від їхньої географічної локації. Здійснили аналіз найпопулярніших кіберзлочинів в мережі Інтернет в світі за 2017-2022 рр. показав, що фішингові атаки та несплата податків зустрічаються найчастіше в цифровому середовищі, представлена авторами динаміка кількості випадків шахрайства, пов’язана з платежами у 2023 р. характеризується збільшенням кількості платіжного шахрайства, крім того, зростає динаміка атак зловмисного програмного забезпечення у світі протягом 2015-2023 рр. Було встановлено, що до лідерів секторів промисловості у світі, на які найбільше нападають зловмисні програмні забезпечення протягом листопад 2022 р. – жовтень 2023 р. належить освітній, сектор розваг та професійний. Визначено частку організацій, які постраждали від атак програм – вимагачів у всьому світі протягом 2018-2023 рр., яка складає 72,7 %, що є найвищим показником за останні роки дослідження. Отже, аналіз цих та інших показників довів, що обсяг та частота кібератак постійно зростає та несе ключову загрозу для національної та міжнародної безпеки, а тому боротьба з кіберзлочинністю є глобальним викликом та вимагає злагодженої взаємодії різних країн та міжнародних організацій. Задля мінімізації виникнення кіберзагроз потрібно налагодити комунікацію між усіма можливими об'єктами кіберзагроз, підвищити рівень досліджень, ефективність наявних інструментів протидії кіберзагрозам.

Фінансова безпека країни: значення та багатовекторна роль

Світлана Свірко — 2025-02-28

У публікації опрацьовано різноаспектні прояви фінансової безпеки країни. На основі існуючої структуризації фінансової безпеки визначено, що вона охоплює загальну, зовнішню та внутрішню сфери впливу, кожна з яких має різні види прояву (щодо власної держави та інших країн, економічних суб’єктів із різними сферами діяльності та формами власності, громадян, видів економічної активності та державних функцій тощо). З огляду на це обґрунтовано ідентифікацію фінансової безпеки як: елемента забезпечення функціонування та існування інституту суверенної держави; складової багатоелементної системи національної безпеки; об’єкта державного управління; інструмента управління фінансами країни у контексті всіх їх елементів; засобу контролю за станом платоспроможності та фінансової стійкості держави; фактора економічного розвитку країни, її суб’єктів господарювання, а також добробуту її громадян; детермінанта соціальної захищеності громадян країни; засобу рівноправних та взаємовигідних відносин з іншими країнами; інформаційного джерела щодо фінансового стану країни; виду професійної діяльності; освітньо-наукового напряму.