Society and Security

Бібліометричний аналіз наукових досліджень з питань продовольчої безпеки держави

Надія Олексунь — 2024-11-14

У статті представлено бібліометричний аналіз наукових досліджень, присвячених проблемам продовольчої безпеки держави. В роботі ми оцінили тенденції, динаміку та основні напрямки розвитку досліджень у цій галузі. Нами було проаналізовано наукові публікації, визначено ключові наукові журнали, авторів, країни та організації, які проводять активні дослідження в цій галузі. Виявлено, що найбільший внесок у дослідження цієї проблеми зробили науковці з США, Китаю та Великої Британії, за якими йдуть Індія, Австралія, Канада та Німеччина. Отримані результати свідчать про збільшення кількості публікацій на цю тему. Результати дослідження показали, що інтерес до проблеми продовольчої безпеки суттєво зростає, особливо в контексті кліматичних викликів та політичної нестабільності в багатьох регіонах світу. Виявлені тенденції вказують на те, що особлива увага приділяється питанням забезпечення стабільності поставок продовольства, підвищення ефективності аграрного виробництва та зменшення залежності від зовнішніх джерел постачання. Результати цього дослідження є актуальними та дозволяють окреслити напрямок для подальшого вивчення цього питання. Під час дослідження було використано різні методи, які дозволяють оцінити та візуалізувати наукову активність: аналіз цитувань для визначення впливових робіт і авторів, методи аналізу та синтезу, логічний метод.

Виборча реформа в Україні: ключові здобутки та вплив російсько-української війни

Олена Вагіна — 2024-11-14

Стаття присвячена проведенню виборчої реформи в Україні у контексті євроінтеграційних
процесів та тривалої російсько-української війни, у т.ч. після повномасштабного вторгнення. Узагальнено результати реалізації виборчої реформи у 2019–2021 рр. Охарактеризовано здобутки виборчих кампаній 2019 р. в аспекті дотримання принципів прозорості, конкурентності, демократичності, а також рекомендації щодо подальшого вдосконалення виборчого законодавства. Наголошено на значенні кодифікації нормативної бази виборів. Зазначено, що ухвалення Виборчого кодексу та подальша його імплементація сприяли стабілізації та інтеграції виборчого законодавства.
Визначено ключові здобутки виборчої реформи: запровадження пропорційної системи з відкритими регіональними партійними списками, забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб, запровадження гендерних квот, створення умов для голосування людей з інвалідністю. Досліджено негативний вплив повномасштабної російської агресії на проведення виборчої реформи, що значною мірою стосується системи організації виборів. Визначено наступні чинники, які ускладнюють організацію та проведення виборів в умовах війни: неможливість гарантування безпеки учасників виборчого процесу, значні фінансові витрати, складність забезпечення належної організації голосування в умовах ракетних обстрілів та ін. Зроблено висновок про неможливість проведення виборів в умовах дії правового режиму воєнного стану. Розкрито зміст нових завдань реформування виборчої системи, спричинених повномасштабною війною. Наголошено на необхідності продовження розпочатої
до повномасштабної війни виборчої реформи як умови успішної реалізації євроінтеграційних прагнень України.

Магдебурзьке право як чинник формування демократичних засад в українській політичній традиції

Ольга Гордійчук — 2024-11-14

Магдебурзьке право, яке почало запроваджуватися на українських землях у ХV ст., стало одним з важливих інструментів формування місцевого самоврядування та правової системи у подальшому. У цьому аспекті воно не було абсолютною новизною для місцевого населення, виступало логічним продовженням політичної традиції системи віча, що існувала ще в часи Київської Русі та в демократичній політиці литовських князів, які укріпили свою владу на території України у ХІV ст. Тому таке європейське нововведення було позитивно сприйняте і знайшло своє віддзеркалення у політичній ментальності українського суспільства. На основі зібраних матеріалів проаналізовано походження, впровадження та функціонування Магдебурзького права в українських містах, обґрунтовано подібність демократичних засад у європейській та українській політичній ментальності, продемонстровано інтеграцію вітчизняної політичної традиції у загальноєвропейські процеси. Здійснено порівняльний аналіз з Московським царством, де подібні нововведення не прижилися, засвідчує наскільки різняться культурні й політичні традиції українців та росіян, що є одним з низки факторів, які спростовують міф про так звані «братні народи».

Взаємодія політичних еліт і державних установ у контексті сталого розвитку України

Олександр Назарчук — 2024-11-14

У статті аналізуються механізми взаємодії між політичними елітами та державними інституціями у процесі формування та реалізації політики сталого розвитку в Україні. Досліджується роль громадянського суспільства та бізнесу у підтримці сталого розвитку, а також важливість залучення широких верств населення до ухвалення рішень. Перехід до сталого розвитку є процесом зміни ціннісних орієнтацій багатьох людей. Виявлено, що для досягнення стратегічних цілей сталого розвитку необхідною є тісна співпраця між представниками політичної еліти, державних установ, громадського сектору та бізнесу. Пріоритетними напрямками сталого розвитку України є екологічна безпека, енергоефективність, розвиток інфраструктури та забезпечення соціальної справедливості. Важливу роль у впровадженні основних принципів сталого розвитку відіграє державне управління. Політичні еліти так само є тими, хто визначає загальне стратегічне бачення і ухвалює рішення щодо впровадження реформ, спрямованих на створення соціально-економічної системи, яка відповідає принципам сталого розвитку. Основними механізмами взаємодії політичної еліти та державних установ у контексті сталого розвитку України є розроблення та впровадження Національної Стратегії сталого розвитку до 2030 р., створення системи моніторингу та оцінки стану довкілля, підтримка розвитку екологічно чистого виробництва, проведення інформаційно-просвітницької кампанії щодо сталого розвитку, децентралізація влади. Важливим аспектом взаємодії між політичними елітами та державними установами є забезпечення комплексного підходу до впровадження реформ, спрямованих на сталий розвиток. Ефективність взаємодії політичних еліт і державних установ залежить від багатьох факторів, серед яких наявність широкої підтримки суспільства, доступність необхідних ресурсів та інституційна спроможність.

Нафта, безпека і демократія: аналіз американо-азербайджанських відносин на сучасному етапі (2020–2024 рр.)

Андрій Шевчук — 2024-11-14

У статті досліджуються двосторонні відносини між США та Азербайджаном у 2020–2024 рр. Після розпаду Радянського Союзу зросло геополітичне значення Південного Кавказу, де окрім локальних акторів (Азербайджану, Грузії та Вірменії) на вплив претендують як регіональні (Туреччина та Іран), так і світові лідери (Сполучені Штати, Європейський Союз та росія). Важливість регіону пов’язана з енергетичним фактором (багаті запаси нафти в Азербайджані), безпековим чинником (близькість Афганістану та Іраку), багаторічним етнічним та територіальним конфліктом між вірменами та азербайджанцями за Нагірний Карабах. Ці причини призвели до особливих взаємин між Вашингтоном та Баку. Геостратегічне позиціонування Азербайджану на глобальному енергетичному ринку пов’язане з його значними вуглеводневими ресурсами. Експансія експорту енергоносіїв до Європи в контексті російсько-української війни корелює зі стратегічними інтересами США щодо диверсифікації європейського енергопостачання. Плани щодо розширення Південного газового коридору свідчать про прагнення країни посилити свою роль як надійного постачальника та геополітичного актора в регіоні, що активно використовується США у їхній регіональній стратегії для мінімізації впливу росії та Ірану на європейському енергетичному ринку. Американо-азербайджанські відносини у сфері безпеки характеризуються комплексною взаємодією. Баку демонструє багатовекторний зовнішньополітичний курс, балансуючи між інтересами глобальних акторів, що не завжди відповідає запитам Вашингтона. Карабаська проблематика залишається ключовим фактором двосторонніх відносин, причому наразі позиція США полягає у мирному врегулюванні. У контексті американо-азербайджанських відносин спостерігається розрив між декларативною демократією Баку та фактичною авторитарною практикою управління, що підтверджується оцінками міжнародних моніторингових організацій. Незважаючи на офіційну риторику США щодо глобального просування демократичних цінностей, їхня взаємодія з Азербайджаном детермінується переважно геополітичними та енергетичними факторами, які превалюють над занепокоєнням щодо внутрішньополітичної ситуації в країні.

Сучасні іредентичні конфлікти в арабському світі: політологічний та соціально-філософський аспект (частина 1)

Вадим Слюсар — 2024-11-14

Стаття присвячена дослідженню сучасних іредентичних конфліктів в арабському світі, розглядаються випадки іредентичних конфліктів у таких країнах, як Марокко та Алжир, а також ситуація навколо острова Майотта, що є предметом претензій між Коморськими островами та Францією. на прикладі конфліктів у Західній Африці та Архіпелазі Коморські острови. Акцентується увага на зростанні впливу етнічних і націоналістичних рухів, які визначають характер територіальних суперечок та є загрозою політичної стабільності в регіоні. Важливим аспектом іредентичних конфліктів є прагнення окремих етнічних груп повернути історичні території або інтегруватися з територіями, де проживає етнічно близьке населення. Вказано, що джерелом іредентичних конфліктів в арабському світі є, по-перша, нерівномірна колонізація та, відповідно, неефективність застосування універсальних консолідованих механізмів деколонізації; по-друге, – диференційований характер самого арабо-мусульманського імперського колоніалізму в історичному минулому. Аналіз політичних і соціальних джерел конфліктів дозволяє осмислити їхній вплив на глобальну політичну систему та окреслити можливі шляхи мирного врегулювання.

Ефективне управління фінансами в умовах децентралізації

Микола Городиський — 2024-11-14

Стаття присвячена вивченню ролі децентралізації в покращенні управління державними
фінансами. Процес децентралізації, який передбачає передачу повноважень і відповідальності від
центральних органів влади до місцевих, є глобальною тенденцією, спрямованою на покращення
управління, надання державних послуг та місцевого економічного розвитку шляхом наближення
процесу прийняття рішень до громад. В статті наголошується, що ефективне управління фінансами,
включаючи складання бюджету, управління боргом, формування доходів і прозора звітність, дозволяє
місцевим органам влади задовольняти потреби громади, підтримувати фіскальну стабільність і
забезпечувати підзвітність. В статті розглянуто ключові законодавчі реформи в Україні, які розширили
повноваження місцевої влади, надавши їй більший контроль над бюджетами, податками та
фінансовими ресурсами. Хоча децентралізація відкриває значні можливості, дослідження визначає такі
проблеми, як регіональні відмінності, адміністративні обмеження та конфлікти між центральною та
місцевою владою. Потенційні виклики підтверджують важливість інституційних рамок, фінансових
ресурсів, технологічної інтеграції та участі громадян для забезпечення успішного процесу
децентралізації. Завдяки надійній фінансовій практиці та прозорому управлінню місцеві органи влади
можуть покращити якість державних послуг, сприяти економічному зростанню та сталому розвитку
держави.

Фінансування інвестиційної діяльності підприємства в умовах зростання ризиків

Ігор Клименко — 2024-11-14

У статті досліджено вплив процесів глобалізації та економічних реформ на управління підприємствами, акцентуючи увагу на необхідності модернізації виробничих потужностей, автоматизації процесів та використанні інформаційних технологій. Розглянуто роль інвестицій як ключового інструменту, що сприяє економічному зростанню підприємств, підвищенню їх конкурентоспроможності та адаптації до нових викликів глобалізованої економіки. Особлива увага приділяється аналізу інвестиційних ризиків, їх класифікації та методам мінімізації, що дозволяє підприємствам зменшувати негативні впливи при реалізації інвестиційних проєктів. Ефективне управління інвестиційними ризиками та визначення оптимальних інвестиційних стратегій є критичними факторами для залучення нових капіталовкладень і досягнення стабільного економічного зростання. Визначено нормативно-правову базу, яка регулює інвестиційну діяльність в Україні, а також узагальнено підходи до управління інвестиціями відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності. Таким чином, інвестиційна діяльність розглядається не лише як джерело економічної вигоди для підприємств, але й як чинник, що сприяє економічній стабільності національної економіки.

Контролінг та планування грошових потоків на підприємстві

Ірина Литвинчук — 2024-11-14

В умовах сучасної ринкової економіки ефективне управління грошовими потоками є
важливим для забезпечення стабільності та конкурентоспроможності підприємства. Фінансовий
контролінг, як ключова складова загальної системи стратегічного управління, відіграє важливу роль у
оптимізації грошових потоків, моніторингу залучення ресурсів та управлінні ризиками. Він включає
розробку та впровадження політики управління грошовими коштами, використання аналітичних
інструментів для прогнозування та оцінки фінансових ризиків, а також формування стратегій для
мінімізації негативного впливу різних факторів. Фінансовий контролінг допомагає підприємствам
забезпечити ефективне функціонування в складних умовах, наприклад, як у стані війни або
нестабільних ринкових умов, завдяки оперативному реагуванню на зміни у зовнішньому середовищі.
Система контролінгу включає не лише моніторинг витрат і доходів, але й розробку та реалізацію
стратегій для оптимізації ресурсів та підтримки фінансової стабільності компанії. Оперативний
фінансовий контролінг, що зосереджується на внутрішніх даних є ключовим інструментом для
швидкого реагування на зміни у фінансовому стані підприємства. Методологічні інструменти, такі як
система «директ-костинг», точка беззбитковості, АВС-аналіз, функціонально-вартісний аналіз, SWOT-
аналіз, бенчмаркінг та портфельний аналіз, допомагають виявляти та коригувати відхилення від
планових показників, підвищувати ефективність витрат та покращувати фінансову стійкість
підприємства. Впровадження системи фінансового контролінгу сприяє не лише покращенню
фінансової прозорості, але й зміцненню довіри з боку інвесторів і кредиторів, а також підтримці
стабільного розвитку компанії в умовах конкурентного ринку. Отже, фінансовий контролінг є
невід’ємною частиною ефективного управління фінансовими ресурсами, що дозволяє підприємствам
досягати короткострокових та довгострокових фінансових цілей, підтримувати
конкурентоспроможність і забезпечувати стійкий розвиток на ринку.

Фінансування стартапів та їх роль у конкурентній стратегії підприємства

Ганна Хоменко — 2024-11-14

У статті розглядається фінансування стартапів як важливий чинник формування конкурентної стратегії підприємства. Стартапи є ключовими елементами інноваційного розвитку, які допомагають компаніям адаптуватися до швидких змін на ринку, забезпечуючи їх новими технологіями та бізнес-моделями. Досліджено різні механізми фінансування стартапів, включаючи венчурні фонди, бізнес-ангелів, краудфандинг, інкубатори та акселератори, акцентуючи увагу на тому, як ці інструменти сприяють розвитку стартапів на різних етапах їхнього життєвого циклу – від передпосівного фінансування до стадій масштабування та виходу на ринок. Акцентовано увагу на роль стартапів у конкурентних стратегіях підприємств, зокрема в рамках стратегії диференціації та фокусування. Фінансування інноваційних стартапів дозволяє компаніям отримувати доступ до унікальних рішень, що значно підвищує їхню конкурентну позицію на ринку. Наприклад, такі компанії, як L’Oréal та Google, використали інвестиції у стартапи ModiFace та YouTube відповідно, для розширення своєї ринкової присутності та створення нових продуктів, які стали основою їхнього успіху. Важливою складовою дослідження є те, що інвестування у стартапи дозволяє підприємствам диверсифікувати свою діяльність, знижувати ризики, прискорювати адаптацію до нових ринкових умов та підтримувати гнучкість. Фінансування стартапів, особливо в українських умовах, де екосистема стартапів швидко розвивається, є перспективним напрямком розвитку для підприємств. Перспективи подальших досліджень полягають у детальному вивченні моделей управління ризиками, пов’язаними з фінансуванням стартапів, а також у дослідженні успішних прикладів взаємодії великих компаній зі стартапами. Крім того, важливим є аналіз впливу державної підтримки та міжнародних інвестицій на розвиток стартап-екосистеми в Україні.