Society and Security

Транзитивність політичної свідомості українців в умовах російсько-української війни

Вікторія Загурська-Антонюк, Володимир Загурський — ср, 17 кві 2024 00:00:00 +0300

В умовах повномасштабної війни росії проти України питання формування політичної свідомості набуває особливої актуальності. Демократизація суспільства пов’язана зі змінами в політичній свідомості і є її важливою та необхідною умовою. Складні соціально-політичні, економічні та міжнародні проблеми вимагають від громадян вміння розуміти та аналізувати реальність і процеси, що відбуваються в суспільстві. Події та загрози, які постали перед сучасною Україною в умовах війни, призводять до зміни політичних поглядів та установок у переважної більшості громадян, що забезпечує транзитивність політичної свідомості українців.

Проблеми протидій міжнародному тероризму як об’єкт наукових досліджень: розвиток публікаційної активності

Віталій Кучменко, Володимир Ковальчук — ср, 17 кві 2024 00:00:00 +0300

Сучасний тероризм в останні роки став синонімом страху і невпевненості в завтрашньому дні. У деяких суспільно-політичних колах питання вже не «якщо?», а «коли?» буде здійснено наступний теракт. Автори у власних наукових дослідженнях прагнуть порівняти відомий тероризм кінця 20-го століття і сьогодення. В переважній більшості публікацій науковці розглядають тероризм як інструмент для досягнення цілей, особливо політичних. Беручи до уваги, що немає чітко визначеного актора (акторів), які контролюють сучасний тероризм, а стратегічні цілі розмиті, ці дії можна класифікувати як гібридні. Автори також намагаються вказати на необхідність протидії сучасному тероризму шляхом аналізу причин його існування, а не зосередження зусиль на боротьбі з наслідками.

У статті досліджено наукові публікації присвячені вивченню досвіду антитерористичної діяльності міжнародних і регіональних організацій, а також відповідної державної політики низки країн. У наукових дослідженнях виявлені актуальні тенденції у боротьбі з тероризмом з огляду на зростання рівня терористичної загрози, формування нових викликів національній та міжнародній безпеці.

Історична пам’ять як чинник медіації для розв’язання іредентичних конфліктів в світі

Вадим Слюсар, Олександр Мосієнко, М. Слюсар — ср, 17 кві 2024 00:00:00 +0300

У статті аналізується історична пам’ять у контексті іредентичних конфліктів. Акцентується на роль історичної пам’яті як соціального феномену та особливостях формування історичної політики як чинника на переговорних процесах при застосуванні методу медіації. Конфлікти, які виникають у результаті реалізації іредентизму як політики акторів (держави, партії чи громадсько-політичного руху) з метою за інтеграцію етнічних груп в один етнос у рамках єдиної держави, є надзвичайно ускладненими, оскільки основна апеляція відбувається до історії становлення етносу. Розкрито потенціальні загрози, які постають перед медіатором, оскільки історична пам’ять есплікується одночасно у простір діахронної комунікації суспільства як віддалений у часі зв’язок поколінь і – синхронної комунікації як взаємовідносини у реальному часі, що засновуються на стратегії спільної долі заради майбутнього. Наголошується, що культурна комунікація апелює до надіндивідуальної пам’яті й містить як раціональні складові у вигляді історичних знань, так й ірраціональні (міфи, легенди, символи і т. д.), а конфлікти ж на основі іредентизму визначають передусім явище «спільної історії», тобто тривалі у часі процеси етнонаціональної взаємодії, які викристалізовуються у різних формах колективного несвідомого. Врахування цих аспектів є суттєвим для здійснення медіації.

Політичне насильство: атрибутивний вимір

В. Слюсар, І. Вітюк, К. Волкова — ср, 17 кві 2024 00:00:00 +0300

У статті аналізуються основні ознаки політичного насилля. Обґрунтовується думка, що політичне насилля спрямоване на збереження чи зміну суспільних або міжнародних порядків та станів, яке реалізується у наступних видах: війна, вигнання, геноцид, переслідування, репресії «зверху», повстання, терористичні акти «знизу»; а також здійснюється спеціально створеними бойовими загонами чи відповідними уповноваженими силовими структурами. Стверджується, що однією з ключових ознак політичного насилля є компетентність, яка виражає його організаційний характер та спрямованість на запобігання появі ірраціональних форм насилля, протестної поведінки. Компетентність полягає в тому, що через оволодіння навиками до насилля, здійснюється організований вплив на соціальні відносини.

Формування економічних індикаторів національної безпеки в умовах цифровізації бізнесу та змін в економіці

Дмитро Бедер, Юзеф Цаль-Цалко — ср, 17 кві 2024 00:00:00 +0300

На сьогодні економічний розвиток України відбувається в умовах ринкової конкуренції держави, негативних явищ в зовнішньоекономічній сфері, а головне повномасштабної військової агресії росії. При цьому економічні відносини в країні характеризуються такими небажаними явищами, як тіньовою економікою, економічною нерівністю учасників бізнесу, зростанням зовнішніх боргів, спадом обсягів господарської діяльності, дефіцитом державного і територіальних бюджетів, збитковістю суб’єктів господарювання, міграційними процесами, безробіттям, бідністю населення. У статті досліджується зміст поняття економічної безпеки в контексті складової національної безпеки, яка визначається комплексом завдань на основі реалізації Стратегії економічної безпеки України на період до 2025 року. Проведено аналіз динаміки показників, які визначають стан економічної безпеки України та наявні загрози в національній економіці. Для моніторингу стану економічної безпеки відповідно до Стратегії пропонується виконати завдання її наукового супроводження, щодо розробки методичних рекомендацій та механізму інтерпретації інтегрального показника. Наразі формування інформації за методикою Стратегії про рівень економічної безпеки України на офіційних сайтах законодавчої та виконавчої влади починаючи з 2021 року відсутнє. Обґрунтовано систему застережень щодо індикаторів для оцінки економічної безпеки України запропонованих в Стратегії. Визначено спрощений перелік показників для моніторингу стану економічної безпеки та розроблено до інтегрального показника інтервальні ознаки сценаріїв розвитку економіки на рівні оптимістичної, песимістичної та базової характеристики. На оцінювання стану об’єктів економічної безпеки (держави, територіальних громад, видів економічної діяльності, суб’єктів господарювання) значний вплив має розвиток цифровізації економіки. Встановлено, що в нашій країні процеси диджиталізації не мають наскрізного зв’язку «суб’єкти господарювання – види економічної діяльності – територіальні громади – держава», а виникають і розвиваються локально в межах окремих бізнесових і державних структур.

Іноземні інвестиції як фактор забезпечення економічної безпеки України

Володимир Вітер, Світлана Вітер — ср, 17 кві 2024 00:00:00 +0300

У статті розглянуто теоретичні основи понять «безпека», «національна безпека», «економічна безпека», «інвестиційна безпека» та взаємозв’язки в системі складових національної безпеки держави. Визначено необхідність залучення іноземних інвестицій з урахуванням економічної безпеки. Запропоновано авторське розуміння дефініції «інвестиційна безпека у сфері іноземного інвестування». Здійснено характеристику національних інтересів у сфері інвестиційної безпеки, визначено напрями формування системи її забезпечення. Виявлено джерела загроз залучення іноземних інвестицій для вітчизняної економіки. Досліджено динаміку платіжного балансу за фінансових рахунком та обсяги прямих іноземних інвестицій за 2014–2023 рр., що дає уявлення про інвестиційний клімат країни. Варто звернути увагу на значення показника інвестиційної привабливості України, яке від початку повномасштабної військової агресії є найменшим за останнє десятиліття. Це свідчить про те, що інвестиційний клімат в Україні не сприяє зростанню обсягу іноземних інвестицій. Зосереджено увагу на аналізі основних індикаторів інвестиційної безпеки, зокрема індексі інвестиційної привабливості та відношенні чистого приросту ПІІ до рівня ВВП. З’ясовано, що з 2016 року переважно спостерігається дефіцит платіжного балансу, а також частка нагромадження прямих інвестицій у співвідношенні до ВВП не досягає рівня порогового значення індикатора. Виділено, що окрім загальнодержавних факторів безпеки існують, ті які залежать безпосередньо від діяльності суб’єктів господарювання, зокрема рівень оперативності обліково-аналітичного забезпечення іноземних інвестицій. Визначено основні напрями забезпечення економічної безпеки у процесі залучення іноземного капіталу.

Тенденції публікаційної активності з проблем дослідження розвитку медичного туризму в світі

Сергій Петрик, Дмитро Тишко — ср, 17 кві 2024 00:00:00 +0300

У статті проведено бібліометричний аналіз публікацій, які стосуються медичного туризму. Приділено увагу як публікаціям вітчизняних фахових видань, так і публікаціям наукометричних баз даних Scopus та Web of Science. Проведено аналіз публікаційної активності авторів щодо досліджень проблем медичного туризму за географічним розподілом, за ключовими словами, у розрізі спонсорів фінансування таких досліджень. Проведений аналіз публікаційної активності відображено, в тому числі, й за допомогою інструменту візуалізації бібліометричних мереж VOSviewer за період 2002–2023 рр. Дана стаття може бути корисною для науковців та дослідників, які мають намір вивчати тенденції розвитку медичного туризму, для узагальнення та аналізу надходження матеріалів з різних регіонів, визначення кращих практик та розробки стратегії розвитку даної галузі.

Соціальні мережі як ефективний засіб просування бізнесу у світі

Анастасія Яцківська — ср, 17 кві 2024 00:00:00 +0300

У статті розглянуто основні аспекти використання SM, як ефективного способу просування бізнесу. Розглянуто дані користування соціальними мережами. Останнім часом маркетингові комунікації набули нового напрямку діяльності. Глобальне поширення соціальних медіа, особливо соціальних мереж, призвело до зростання онлайн-конкуренції серед компаній. Традиційні медіа-канали, такі як зовнішня реклама, друковані видання, телебачення тощо, в основному використовуються для інформування споживачів про нові продукти та їх виняткову якість. Однак сьогодні, з розвитком медіа, Інтернет-реклама зайняла лідируючу позицію та пропонує більш різноманітні можливості для залучення нових клієнтів. Оскільки суспільство почало віддавати пріоритет комунікації в онлайн-просторі, компанії, щоб не втрачати з поля зору свою цільову аудиторію – споживачів, почали шукати нові засоби комунікації. Ось чому соціальні мережі все частіше використовуються компаніями як основний інструмент комунікації. Розвиток Інтернет-технологій, нові бізнес-процеси сприяли появі окремого напрямку в бізнес-маркетингу – Social Media Marketing (SMM).

Становлення та розвиток відповідальності за підробку грошей та документів: історико-правовий аналіз зарубіжного досвіду

Тетяна Барановська, Станіслав Соха — ср, 17 кві 2024 00:00:00 +0300

Дана стаття присвячена дослідженню становлення та розвитку відповідальності за підробку грошей та документів, а саме історико-правовому аналізу зарубіжного досвіду. Розглянуто види злочинності, які мають давню історію, що співпадає з появою перших грошових знаків та документів. Підкреслено усвідомлення небезпечності фальшивомонетництва та підробки документів і цінних паперів, що з часом призвело до посилення правових механізмів контролю за цими явищами та до вдосконалення технологій виготовлення грошових знаків і документів для запобігання їхньої підробки. Зокрема, досліджено, що у різні історичні епохи та країни методи боротьби з цими явищами були різними, враховуючи політичні та економічні умови. Висвітлено історичний контекст феномену фальшивомонетництва та підробки документів і цінних паперів, розкрито різноманітність підходів у різних культурно-історичних обставинах. Наведено приклади середньовічних Англії та Франції, коли влада над монетарними системами була централізованою, вищі посадові особи часто несли відповідальність за цілісність грошових знаків, внаслідок чого прості майстри та ремісники, які підробляли монети, зазнавали суворих покарань. Виявлено, що у Німеччині, з її феодальною роздрібненістю, боротьба з фальшивомонетництвом була менш систематизованою та стосувалася переважно місцевого рівня. Однак, необхідність постійного вдосконалення та координації заходів протидії підробки грошей залишається актуальною і в сучасних умовах. Стаття закликає до спільних міжнародних зусиль у боротьбі з фальшивомонетництвом, яке стало міжнародною загрозою для грошових систем світу.

Взаємозвʼязок службового зловживання з іншими елементами складу правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України

Олександр Більчук — ср, 17 кві 2024 00:00:00 +0300

Інколи, щоб розмежувати дуже схожі склади кримінальних правопорушень проти власності, потрібно складати 5, 6, ...10 рівневі логічні конструкції елементу складу кримінального правопорушення. Злочини проти власності вирізняються своєю множинністю складів правопорушень і багатокомпонентністю кожного елементу складу правопорушення. Дана стаття присвячена кваліфікації правопорушень передбачених ч.2 ст.191 КК України, а саме основного елементу їх складу – наявності зловживання службовим становищем. Визначено актуальність порушеної проблематики через наявність проблем у правозастосуванні та через кількісний критерій, зокрема кількість зареєстрованих кримінальних проваджень у 2023 році. Виокремлено окремі думки науковців щодо впливу і взаємозв’язку всіх елементів складу кримінального правопорушення. Зосереджено увагу на способі вчинення кримінального правопорушення та запропоновано гіпотезу встановлення його зв’язків з іншими елементами складу кримінального правопорушення. Проаналізовано кожен елемент об’єктивної сторони кримінального правопорушення через призму зв’язку із «службовим зловживанням», в результаті чого визначено, що спосіб вчинення кримінального правопорушення шляхом зловживання службовим становищем буде мати місце лише при наявності особливих правовідносин (службових) між суб’єктом посягання та предметом посягання. Узагальнення та порівняння були зроблені для всіх трьох основних складів кримінальних правопорушень, які передбачені ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України, а саме:

привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем;
розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем;

заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем.

Механізм взаємодії суб’єктів фінансового моніторингу з суб’єктами реалізації правоохоронної функції

Ірина Грабчук, Олександр Грабчук — ср, 17 кві 2024 00:00:00 +0300

Актуальність дослідження визначається необхідністю ефективного виявлення, припинення та розслідування фінансових правопорушень, включаючи відмивання коштів, фінансування тероризму та інші порушення. Досліджено взаємодію суб’єктів фінансового моніторингу та правоохоронних органів в системі протидії фінансуванню міжнародного тероризму та визначена роль Держфінмоніторингу як основної поєднуваної ланки в ефективності даної взаємодії. В ході аналізу повідомлень, отриманих Держфінмоніторингом, та матеріалів, переданих даною установою до правоохоронних органів, визначено фактори, які впливали на їх динаміку та структуру, зокрема зміна в підході до виявлення фінансових операцій з ознаками фінансового моніторингу, впровадженими новим Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», а також введеним воєнним станом в Україні, характером фінансових операцій та органами, що створені, і до функцій яких належить опрацювання матеріалів за такими операціями. Відмінності щодо організації співпраці між вказаними суб’єктами в різних країнах світу зумовлені як загальною політикою в країні, так і відповідним характером антилегалізаційного законодавства. Визначено механізми співпраці суб’єктів фінансового моніторингу та правоохоронних органів, які повинні включати: обмін досвідом та навчання у вигляді регулярних зустрічей, налагодження онлайн-обміну інформацією при спільних заходах з розслідування фінансових правопорушень.

Державне регулювання у сфері правоохоронної системи як інструмент вирішення конфлікту інтересів у суспільстві

Д. Грицишен, В. Бутузов, В. Ксендзук, К. Малишев, І. Супрунова — ср, 17 кві 2024 00:00:00 +0300

Правоохоронна система держави є особливою складовою забезпечення виконання функцій держави щодо безпеки суспільства. Вивчення системи правоохоронних органів неможливе без вивчення інтересів, що переплітаються в її завданнях, принципах і функціях. Метою дослідження було вивчення основних напрямів реалізації державної політики у сфері охорони правопорядку, забезпечення громадського порядку та боротьби зі злочинністю. За результатами дослідження обґрунтовано розвиток доктрини державної політики у сфері трансформації правоохоронної системи в контексті теорії інтересу. Встановлено походження відсотків у системі державного управління та обґрунтовано порядок їх правового оформлення. Визначено змістовні характеристики приватних і суспільних інтересів, які є основою формування правоохоронної системи для забезпечення їх задоволення. Висунуто та доведено гіпотезу про те, що задоволення інтересів шляхом їх законодавчого оформлення та захисту в правоохоронній системі залежить від поточного політичного режиму в конкретній країні. Проведений аналіз диктаторських режимів свідчить про підміну понять суспільного інтересу приватним інтересом диктатора, що в результаті призводить до загроз суспільству в конкретній країні. Визначено прояв правоохоронної системи в контексті теорії інтересів, у тому числі: 1) інструмент захисту та врегулювання всіх інтересів; 2) система перетину інтересів агентів; 3) інструмент звуження приватних інтересів.

Правове регулювання бюджетного процесу в ЄС

Світлана Свірко, Віталій Бутузов, Віта Довгалюк, Олександр Павлюк — ср, 17 кві 2024 00:00:00 +0300

Досвід найбільш впливового міждержавного утворення на території Європи – Євросоюзу, який обіймає друге місце за обсягом ВВП та третє – за кількістю населення є повчальним у всіх його сферах функціонування, зокрема і в сфері бюджетного права. За умов прискореного руху України до європейської спільноти, «бюджетний досвід» Європейського Союзу безумовно є найбільш показовим та повчальним, оскільки він був сформований на підставі узагальнення передової практики всіх країн-членів Європейського континенту. В статі опрацьовано сукупність основних бюджетних регламентів ЄС: Договір про функціонування Європейського Союзу; Договір про Європейський Союз; Фінансові регламенти ЄС; Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС, ЄВРАТОМ) 2018/1046 від 18 липня 2018 року про фінансові правила, що застосовуються до загального бюджету Союзу, про внесення змін до регламентів (ЄС) № 1296/2013, (ЄС) № 1301/2013, (ЄС) № 1303/2013, (ЄС) № 1304/2013, (ЄС) № 1309/2013, (ЄС) № 1316/2013, (ЄС) № 223/2014, (ЄС) № 283/2014 та Рішення № 541/2014/ЄС та про скасування Регламенту (ЄС, Євратом) № 966/2012. На основі детального аналізу цих документів упорядковані, структуризовані та описані основоположні позиції бюджетного процесу ЄС в цілому та принципи бюджету ЄС зокрема (до них входять принципи: єдності, достовірності бюджету, щорічності, збалансованості, розрахункової̈ одиниці, універсальності, деталізації, розсудливого управління фінансами та продуктивності, прозорості). Здійснено пропозиції щодо імплементації принципів бюджету ЄС до вітчизняного бюджетного права.

Міжнародно-правовий механізм розвитку урбанізованих територій: причини, еволюція, наслідки (закінчення)

Лариса Сергієнко — ср, 17 кві 2024 00:00:00 +0300

У даній публікації ідентифіковано наслідки урбанізації та обґрунтовано їх вплив на безпеку урбанізованих територій та безпеку життєдіяльності жителів таких територій. Також визначено, що Наслідки урбанізації становлять загрозу для системи національної безпеки, безпеки урбанізованої території та безпеки життєдіяльності жителів таких територій. У свою чергу, безпека урбанізованої території є складовою національної безпеки, а безпека життєдіяльності містян – ключовим елементом як системи безпеки урбанізованої території, так і системи національної безпеки в цілому. Система публічного управління загалом та процеси формування і реалізації державної політики зокрема, фокусуючись на потребах, інтересах, правах та свободах громадян, їх здоров’ї та житті як найвищої соціальної цінності, у контексті розробки стратегії подолання негативних наслідків урбанізації, забезпечення розвитку і гарантування безпеки урбанізованих територій, необхідно враховувати особливості складових елементів системи національної безпеки та безпеки урбанізованої території.

Агресивне податкове планування як загроза національній безпеці

Віталій Бутузов, Тарас Власюк, Дмитро Захаров — ср, 17 кві 2024 00:00:00 +0300

У статті проводиться дослідження стратегій агресивного податкового планування як загрози для державної безпеки. Практики агресивного податкового планування стають все більш поширеними. Це становить багатогранні виклики фіскальній політиці, економічній стабільності та національній безпеці. Проводячи комплексний аналіз застосованих стратегій, економічних наслідків і потенційних політичних заходів, це дослідження має на меті надати інформацію про складний механізм ухилення від сплати податків. В статті розглянуто різні стратегії, які використовують компанії в агресивному податковому плануванні. Ці стратегії охоплюють офшорні податкові гавані, маніпулювання трансфертним ціноутворенням, переміщення роялті, «тонку капіталізацію» та відстрочку сплати податків, кожна з яких використовує юридичні нюанси для мінімізації податкових зобов’язань. Дослідження вивчає економічні наслідки агресивного податкового планування, зосереджуючись на значних втратах доходів урядів у всьому світі. Розмивання податкових надходжень через агресивне податкове планування зменшує спроможність держав фінансувати основні державні послуги, сприяючи дефіциту бюджету та економічній нестабільності. Крім того, це породжує матеріальну нерівність, сприяє соціальним заворушенням і ставить під загрозу здатність нації вирішувати проблеми національної безпеки. Розбираючи ці економічні наслідки, це дослідження підкреслює нагальність розгляду агресивного податкового планування як питання фіскальної та національної безпеки.

Інформаційно-комунікативна складова мережевої протидії загрозам національній безпеці у воєнній сфері

Д.В. Вітер, О.М. Руденко, О.О. Руденко — ср, 17 кві 2024 00:00:00 +0300

У статті концептуалізовано шляхи формування стратегічних орієнтирів забезпечення національної безпеки у сфері протидії інформаційно-психологічним загрозам. Розглянуто елементи стратегії національної безпеки, які є потенційно визначними з огляду на розвиток активних форм інформаційних операцій з боку противника у сучасному конфлікті, у тому числі воєнному. Зроблено акцент на застосування підрозділів сил спеціальних операцій у сфері мережевої протидії загрозам національної безпеки у воєнній сфері. Урахування цього потребує вироблення та впровадження конкретних механізмів державного управління у сфері забезпечення національної безпеки, які спрямовані на протидію інформаційно-психологічних загрозам. Зокрема, йдеться про необхідність адекватного представлення цього питання у стратегії національної безпеки шляхом визначення особливості мережевої протидії загрозам національної безпеки у воєнній сфері. Зокрема, йдеться про розвиток застосування нових способів дистанційного впливу на противника, тобто, розширення простору ведення бойових дій та середовищ війни, розвиток нових форм оборони та оборонних заходів, зростання значення розвідувально-диверсійних дій в тилу противника, інтелектуалізація війн, зорієнтованих на переважне використання високоточної та роботизованої зброї. Підкреслено необхідність удосконалення механізмів державного управління стратегічно важливими сферами інформаційного середовища на основі інформаційно-комунікативних компонентів мережевої протидії загрозам національної безпеки у воєнній сфері. Підкреслюється, що інформаційні заходи є невід’ємною частиною державного реагування на загрози національній безпеці та однією з основних складових інформаційної війни, спрямованої на досягнення перемоги в інформаційному просторі.

Сутність поняття соціальної інклюзії міста та її значення в забезпеченні національної безпеки держави

Катерина Войціцька, Наталія Кусік — ср, 17 кві 2024 00:00:00 +0300

Україна, як країна, перебуває в процесі постійного розвитку та трансформації, стикається з низкою важливих соціальних, економічних та безпекових викликів. Один із таких викликів полягає в забезпеченні рівних можливостей та доступу до соціальних ресурсів для всіх верств суспільства. В цьому контексті, концепція соціальної інклюзії виходить на передній план, щоб стати важливим інструментом сприяння сталому розвитку міст та всієї країни. Соціальна інклюзія передбачає створення умов, за яких кожна людина, незалежно від її походження, статі, віку, фізичного стану чи інших особистих характеристик, може брати активну участь у всіх сферах життя суспільства. Впровадження цього підходу в розвиток міст є особливо актуальним в сучасній Україні, де існують численні виклики у вигляді відсутності доступу до інфраструктури, медичного обслуговування, житла та інших послуг для певних соціальних груп. Впровадження концепції соціальної інклюзії зараз широко визнається як важлива, а не просто хороша практика. Недавній вплив глобальної пандемії, коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19) та російсько-українська війна ще більше підкреслили необхідність у впровадженні концепції соціальної інклюзії в розвитку міст України. Сприяння розвитку соціальної інклюзії у містах потребує глибокого розуміння її сутності, факторів, що на неї впливають, і задіяних механізмів публічного управління. У роботі визначено, що теорія і методологія публічного управління розвитком соціальної інклюзії у містах у науці державного управління недостатньо сформована. Існуючі наукові праці зарубіжних та вітчизняних учених засвідчують наявність різних підходів до публічного управління розвитку соціальної інклюзії. Було висвітлено суть соціальної інклюзії як створення справедливого та доступного міського середовища, де всі люди, незалежно від свого походження чи характеристик, можуть брати активну участь у соціальних, економічних і культурних аспектах міського життя. Соціальна інклюзія наголошує на необхідності подолання структурних бар’єрів, дискримінації та нерівності для сприяння інклюзивним містам та забезпечення соціальної безпеки держави.

Механізм забезпечення управління економічною безпекою в умовах динамічних і структурних змін розвитку національної економіки України

Юлія Мороз — ср, 17 кві 2024 00:00:00 +0300

У дослідженні визначено, що національним інтересам України відповідає сталий розвиток національної економіки, інтеграція в Європейський економічний простір, розвиток рівноправного, взаємовигідного економічного співробітництва з іншими державами. Виділено, що важливе місце в безпековому напрямі займають виклики, пов’язані з збройною агресією росії. Проаналізовано зміст такої категорії як «економічна безпека» та розглянуто існуючі підходи до її визначення. Подано бачення, що сутність економічної безпеки можливо представити як стан захищеності самодостатнього розвитку країни, при якому гарантуються стійке зростання економічних показників, ефективне задоволення потреб населення, захист інтересів держави на національному і міжнародному рівнях шляхом успішної реалізації завдань фінансової, виробничої, зовнішньоекономічної, інвестиційно-інноваційної та макроекономічної безпеки. Здійснено системний фрагментарний аналіз основних показників, що характеризують економічну безпеку України. Зазначено, що показники всіх основних складових економічної безпеки залишаються низькими, зберігають високі ризики прояву масштабних дестабілізаційних явищ у розвитку економіки в довгостроковій перспективі. Запропоновано чинники для поліпшення рівня економічної безпеки України в умовах військової агресії росії та відбудови України в післявоєнний період.