Безпекові виклики популізму в цифрову епоху: від політичної гіперреальності до несвідомого політичного споживацтва
DOI:
https://doi.org/10.26642/sas-2025-1(7)-17-25Ключові слова:
цифровий популізм, політична гіперреальність, контрибуторство, занепад правди, інформаційна безпекаАнотація
У статті досліджено вплив цифрових технологій на популізм і визначено основні механізми його функціонування у цифровому середовищі. Розглянуто трансформацію традиційних моделей політичної комунікації під впливом соціальних медіа, алгоритмічного поширення контенту та змін у політичному сприйнятті громадян. Визначено, що цифровий популізм базується на підсиленій бінарності та спрощеному дискурсі, гейміфікації політичної взаємодії та алгоритмічному посиленні маніпулятивних наративів, що створюють сприятливе середовище для його поширення. Проаналізовано концепцію політичної гіперреальності як адаптовану до цифрової епохи трансформацію ідей Жана Бодріяра. Досліджено шляхи створення альтернативної політичної реальності в медіапросторі. Розглянуто трансформацію двоступеневої моделі комунікації Лазарсфельда у модель опосередкованого контролю та координування політиками інформаційних кампаній через мережі інфлюенсерів і цифрових лідерів думок. Окрему увагу приділено феномену політичного споживацтва у цифрову епоху, що формується в умовах заполітизованого інформаційного простору, а також ролі контрибуторства у поширенні популістських наративів. Визначено, що низький поріг входу у політичну взаємодію та алгоритмічна селекція контенту сприяють поляризації суспільства та посиленню радикальних настроїв. Розкрито основні безпекові виклики цифрового популізму, зокрема вплив феномена занепаду правди, що спричиняє ерозію фактологічного дискурсу, підрив довіри до демократичних інститутів та формування екстремально поляризованого політичного простору. Запропоновано перспективи подальших досліджень у сфері цифрового популізму, спрямовані на виявлення механізмів протидії маніпулятивним технологіям та розробку стратегій збереження демократичного дискурсу в цифрову епоху.
Посилання
Ahmad Ghani, A.N.H. and Rahmat, H. (2023), «Confirmation Bias in Our Opinions on Social Media: A Qualitative Approach», Journal of Communication, Language and Culture, Vol. 3, pp. 47–56, doi: 10.33093/jclc.2023.3.1.4.
Basu, S. (2021), «Social Reality or Digital Hyperreality: Mapping the «Cyborgian» Present», in Pal, A. K. (ed), Changing Paradigm in New Media, Nitya Publications, pp. 76–89.
Baudrillard, J. (1994), Simulacra and Simulation, University of Michigan Press.
Benkler, Y., Faris, R. and Roberts, H. (2018), Network Propaganda: Manipulation, Disinformation, and Radicalization in American Politics, Oxford University Press, New York.
Bergmann, E. (2020), «Populism and the Politics of Misinformation», Safundi, Vol. 21, pp. 251–265, doi: 10.1080/17533171.2020.1783086.
Blassnig, S., Ernst, N., Büchel, F., Engesser, S. and Esser, F. (2019), «Populism in Online Election Coverage: Analyzing Populist Statements by Politicians, Journalists, and Readers in Three Countries», Journalism Studies, Vol. 20, pp. 1110–1129, doi: 10.1080/1461670X.2018.1487802.
Bossetta, M. (2022), «Gamification in Politics», in Ceron, A. (ed), Elgar Encyclopedia of Technology and Politics, Edward Elgar Publishing, pp. 304–308.
Boulianne, S. (2022), «Socially Mediated Political Consumerism», Information, Communication & Society, Vol. 25, pp. 609–617, doi: 10.1080/1369118X.2021.2020872.
Canovan, M. (1999), «Trust the People! Populism and the Two Faces of Democracy», Political Studies, Vol. 47, pp. 2–16, doi: 10.1111/1467-9248.00184.
Daherman, Y., Taufiq, I., Moekahar, F. and Haryadi, O. (2024), «Hyperreality of #pilpres2024 in Digital Political Advertisements on Social Media Based on Artificial Intelligence», Journal of Law and Sustainable Development, Vol. 12, Article e2419, doi: 10.55908/sdgs.v12i1.2419.
Dempsey, S., Li, J., Witkovsky, B., Wang, Y., Friedland, L.A., Wagner, M.W. and Shah, D.V. (2024), «Manufacturing January 6: How Republican County Parties Mobilized Anger to Promote #StopTheSteal», Politics & Society, doi: 10.1177/00323292241279671.
Ertz, M., Cao, X. and Barragán Maravilla, J.M. (2024), «The Prosumer», Encyclopedia, Vol. 4, pp. 1263–1278, doi: 10.3390/encyclopedia4030082.
Garaschuk, D.V. (2024), ««Truth Decay» and Populism: Eroding Democracy in the 21st Century», International and Political Studies, pp. 65–78, doi: 10.32782/2707-5206.2024.37.6.
Gerbaudo, P. (2018), «Social Media and Populism: An Elective Affinity», Media, Culture & Society, Vol. 40, pp. 745–753, doi: 10.1177/0163443718772192.
Kavanagh, J. and Rich, M.D. (2018), Truth Decay: An Initial Exploration of the Diminishing Role of Facts and Analysis in American Public Life, RAND Corporation.
Kettell, S. and Kerr, P. (2022), «The Ghost in the Machine: Brexit, Populism, and the Sacralisation of Politics», Politics, Religion & Ideology, Vol. 23, pp. 23–40, doi: 10.1080/21567689.2022.2061959.
Kostiuchkov, S., Garaschuk, D., Serhieiev, V. and Volkova, K. (2024), «Religious Symbolism in Rhetoric of Right Populist Parties», Occasional Papers on Religion in Eastern Europe, Vol. 44, doi: 10.55221/2693-2229.2538.
Laclau, E. (2005), On Populist Reason, Verso.
Lazarsfeld, P.F., Berelson, B. and Gaudet, H. (1948), The People’s Choice: How the Voter Makes Up His Mind in a Presidential Campaign, Columbia University Press.
Lazer, D., Baum, M., Benkler, Y., Berinsky, A.J., Greenhill, K.M., Menczer, F. and others (2018), «The Science of Fake News», Science, Vol. 359, pp. 1094–1096, doi: 10.1126/science.aao2998.
Mahl, D., Zeng, J., Schäfer, M.S., Egert, F.A. and Oliveira, T. (2024), ««We Follow the Disinformation»: Conceptualizing and Analyzing Fact-Checking Cultures Across Countries», The International Journal of Press/Politics, doi: 10.1177/19401612241270004.
Mihelj, S. and Jiménez‐Martínez, C. (2020), «Digital Nationalism: Understanding the Role of Digital Media in the Rise of ‘New’ Nationalism», Nations and Nationalism, Vol. 27, pp. 331–346, doi: 10.1111/nana.12685.
Moffitt, B. (2016), The Global Rise of Populism: Performance, Political Style, and Representation, Stanford University Press.
Mudde, C. (2004), «The Populist Zeitgeist», Government and Opposition, Vol. 39, pp. 541–563, doi: 10.1111/j.1477-7053.2004.00135.x.
Müller, J.-W. (2016), What Is Populism?, University of Pennsylvania Press.
Noury, A. and Roland, G. (2020), «Identity Politics and Populism in Europe», Annual Review of Political Science, Vol. 23, pp. 421–439, doi: 10.1146/annurev-polisci-050718-033542.
Novo Vázquez, A. and Vicente, M.R. (2024), «What Drives Buycotters, Boycotters and Dualcotters? An Analysis of Political Consumerism in Spain», Empiria. Revista de metodología de ciencias sociales, pp. 187–213, doi: 10.5944/empiria.62.2024.42015.
Palau-Sampio, D. (2023), «Pseudo-Media Disinformation Patterns: Polarised Discourse, Clickbait and Twisted Journalistic Mimicry», Journalism Practice, Vol. 17, pp. 2140–2158, doi: 10.1080/17512786.2022.2126992.
Paltrinieri, R. and Esposti, P. (2013), «Processes of Inclusion and Exclusion in the Sphere of Prosumerism», Future Internet, Vol. 5, pp. 21–33, doi: 10.3390/fi5010021.
Sanchez, G.R. and Middlemass, K. (2022), «Misinformation Is Eroding the Public’s Confidence in Democracy», Journal of Democracy.
Scheffauer, R., Medina, L. and Gil De Zúñiga, H. (2024), «Clarifying the Relationship Between Political Consumerism and Political Persuasion Over Time», Political Research Quarterly, Vol. 77, pp. 1246–1261, doi: 10.1177/10659129241266823.
Stanley, B. (2008), «The Thin Ideology of Populism», Journal of Political Ideologies, Vol. 13, pp. 95–110, doi: 10.1080/13569310701822289.
Susmann, M.W. and Wegener, D.T. (2023), «How Attitudes Impact the Continued Influence Effect of Misinformation: The Mediating Role of Discomfort», Personality and Social Psychology Bulletin, Vol. 49, pp. 744–757, doi: 10.1177/01461672221077519.
Toffler, A. (1980), The Third Wave, Morrow.
Tversky, A. and Kahneman, D. (1974), «Judgment Under Uncertainty: Heuristics and Biases: Biases in Judgments Reveal Some Heuristics of Thinking Under Uncertainty», Science, Vol. 185, pp. 1124–1131, doi: 10.1126/science.185.4157.1124.
Yanchenko, K. (2023), «Making Sense of Populist Hyperreality in the Post-Truth Age: Evidence from Volodymyr Zelensky’s Voters», Mass Communication and Society, Vol. 26, pp. 509–531, doi: 10.1080/15205436.2022.2105234.
Yaşa, H. and Birsen, H. (2024), «Do Influencers View Themselves as Opinion Leaders? An Examination of Influencers and Social Media Content», Vivat Acad., doi: 10.15178/va.2024.157.e1545.
Zúñiga, H.G. de, Koc-Michalska, K. and Römmele, A. (2020), «Populism in the Era of Twitter: How Social Media Contextualized New Insights into an Old Phenomenon», New Media & Society, Vol. 22, pp. 585–594, doi: 10.1177/1461444819893978.
