Трансформація стримування в контексті російсько-української війни: реконцептуалізація поняття крізь призму становлення України як середньої держави
DOI:
https://doi.org/10.26642/sas-2025-1(7)-33-38Ключові слова:
стримування, Україна, НАТО, ЄС, США, Росія, Китай, «холодна війна», середні державиАнотація
У статті йдеться про сучасні виклики в контексті розуміння та застосування концепції стримування в умовах плинного глобального безпекового середовища. Автори зазначають, що, подібно до періоду «холодної війни», біполярне суперництво між Сполученими Штатами Америки та Китайською Народною Республікою знову актуалізує питання стратегічного стримування, проте ускладнює його ефективне застосування. Зокрема, поява нових, альтернативних центрів сили, розмивання гегемонії США та багатополярність міжнародної системи підривають традиційні механізми американського стримування разом із ескалаційним домінуванням, взаємно гарантованим знищенням та розширеним стримуванням.
Регіональний аспект дослідження підкреслює складність європейського безпекового порядку, особливо в контексті російсько-української війни. Аналізуючи підходи Організації Північноатлантичного договору та Європейського Союзу, автори доводять, що сучасні стратегії не змогли ефективно запобігти російській агресії і тим паче вони не виглядають дієвими в довгостроковій перспективі. Водночас концепція стримування шляхом постачання зброї для України, запропонована окремими дослідниками та згадана в тексті цієї статті, ще не отримала належного теоретичного обґрунтування чи повноцінного наукового осмислення. У статті наголошується на необхідності перегляду підходів до стримування, зокрема через інтегроване стримування, яке може виявитися корисним інструментом на шляху становлення України як середньої держави в межах європейської архітектури безпеки.
Посилання
Baylis J. et al. (1987), Contemporary Strategy II: The Nuclear Powers, Holmes & Meier Pub, London, 209 p.
Best M. et al. (2013), Strategic Stability in the Post-Cold War World and the Future of Nuclear Disarmament, Springer Netherlands, Dordrecht, 330 p.
Casula, M., Rangarajan, N. and Shields, P. (2021), «The potential of working hypotheses for deductive exploratory research», Quality and Quantity, No. 55, pp. 1703–1725.
Chen, J.Q. (2023), «A New Interpretation of Integrated Deterrence: Physical and Virtual Strategies», Proceedings of the 22nd European Conference on Cyber Warfare and Security, pp. 116–123.
European Parliament (2024), «Fact Sheets on the European Union», [Online], available at: https://www.europarl.europa.eu/factsheets/en/sheet/177/russia
Fayet H. et al. (2024), «Forum: Towards a European Nuclear Deterrent», Global Politics and Strategy, Vol. 66, Issue 5, pp. 67–98.
Hay, C. (2002), Political Analysis: A Critical Introduction, Palgrave Macmillan, New York, 314 p.
The White House (2021), «Interim National Security Strategic Guidance», [Online], available at: https://irp.fas.org/offdocs/inssg.pdf
Landman, T. (2003), Issues and Methods in Comparative Politics: An Introduction, Routledge, London, 292 p.
Lee, Do Young (2021), «Strategies of Extended Deterrence: How States Provide the Security Umbrella», Security Studies, Vol. 30, Issue 5, pp. 761–796.
Lieberman, E. (1994), «The Rational Deterrence Theory Debate: Is the Dependent Variable Elusive?», Security Studies, Vol. 3, Issue 3, pp. 384–427.
Lupovici, A. (2023), «Deterrence by delivery of arms: NATO and the war in Ukraine», Contemporary Security Policy, Vol. 44, Issue 4, pp. 624–641.
Michaels, J.H. (2024), «Deterrence Studies: A field still in progress», Journal of Strategic Studies, Vol. 47, Issue 6–7, pp. 1058–1079.
Morgan, P. (2003), Deterrence Now, Cambridge University Press, Cambridge, 358 p.
Nagy, S. (2022), «Middle-Power Alignment in the Free and Open Indo-Pacific», Asia Policy, Vol. 17, No. 3, pp. 161–179.
NATO (2022), «Allied Joint Doctrine, Edition F, Version 1», [Online], available at: https://www.cimic-coe.org/resources/external-publications/ajp-01-edf-v1-f.pdf
NATO (2023), «Warfighting Capstone Concept», [Online], available at: https://www.act.nato.int/wp-content/uploads/2023/06/NWCC-Glossy-18-MAY.pdf
Osinga, F., Sweijs, T. (eds). (2021), Deterrence in the 21 st century – Insights from Theory and Practice, T.M.C. Asser Press, The Hague, 530 p.
Raik, K. et al. (2024), «EU Policy towards Ukraine: Entering Geopolitical Competition over European Order», The International Spectator, Vol. 59, Issue 1, pp. 39–58.
Ross, R. (2002), «Navigating the Taiwan Strait: Deterrence, Escalation Dominance, and U.S.-China Relations», International Security, Vol. 27, No. 2, pp. 48–85.
Schwarz, K.-D. (2005), The Future of Deterrence, Stiftung Wissenschaft und Politik (SWP), Berlin, 36 p.
Snyder, G. (1960), «Deterrence and Power», The Journal of Conflict Resolution, Vol. 4, No. 2, pp. 163–178.
Talbot, B. (2020), «Getting Deterrence Right: The Case for Stratified Deterrence», Journal of Strategic Security, Vol. 13, No. 1, pp. 26–40.
US Department of State (2022), «National Defense Strategy», [Online], available at: https://media.defense.gov/2022/Oct/27/2003103845/-1/-1/1/2022-NATIONAL-DEFENSE-STRATEGY-NPR-MDR.pdf
Van Evera, S. (1997), Guide to methods for students of political science, Cornel University Press, Ithaca and London, 144 p.
Yin, R. (2014), Case study research design and methods, Sage, Thousand Oaks, 282 p.
