Інфодемія та популізм у цифрову епоху: загрози політичній стабільності та безпекові виклики
DOI:
https://doi.org/10.26642/sas-2025-2(8)-61-71Ключові слова:
популізм у цифрову епоху, інфодемія, дезінформація, підрив демократичних інститутів, безпекові викликиАнотація
Стаття досліджує взаємозв’язок між інфодеміями та популізмом у цифрову епоху, підкреслюючи
їхній суттєвий вплив на політичну стабільність і демократичні інститути. Аналізується, як дезінформація та маніпулятивний контент, поширюваний через цифрові платформи, сприяють зростанню і консолідації популістських рухів. Визначено ключові механізми, такі як алгоритмічна селекція контенту, інформаційні бульбашки та когнітивні упередження, що полегшують поширення популістських наративів і поглиблюють політичну поляризацію. Дослідження розглядає роль цифрових медіа у трансформації політичної комунікації, демонструючи, як популістські актори використовують соціальні мережі, месенджери та таргетовані цифрові стратегії для побудови альтернативних політичних реальностей. Також розглядається трансформація традиційних виборчих стратегій під впливом масштабного використання дезінформаційних кампаній, із акцентом на випадки втручання у вибори та масової політичної радикалізації. Окремо оцінюються безпекові аспекти цифрового популізму, зокрема його вплив на довіру до демократичних інституцій, маніпуляцію суспільною думкою та створення вразливостей, що можуть використовуватися як зовнішніми, так і внутрішніми акторами. Критично аналізується ефективність заходів протидії—від програм медіаграмотності та механізмів фактчекінгу до регулювання платформ та модерації контенту на основі штучного
інтелекту, наголошуючи на викликах боротьби з дезінформацією без обмеження свободи слова.
Отримані результати підкреслюють нагальну потребу у міждисциплінарних дослідженнях для протидії загрозам цифрового популізму. Перспективи подальших досліджень включають розробку комплексних стратегій протидії маніпулятивним цифровим технологіям, удосконалення нормативно-правових рамок і посилення демократичної стійкості перед дестабілізуючими наслідками інфодемій. Це дослідження сприяє ширшій дискусії щодо інформаційної безпеки, політичної стабільності та змін у сфері цифрового управління у демократичних суспільствах.
Посилання
Ball, J. (2017), «A Suspected Network Of 13,000 Twitter Bots Pumped Out Pro-Brexit Messages In The Run-Up To The EU Vote», BuzzFeed, [Online], available at: https://www.buzzfeed.com/jamesball/a-suspected-networkof-13000-twitter-bots-pumped-out-pro
Bobba, G. (2021), «Digital Populism: How the Web and Social Media Are Shaping Populism in Western Democracies», Political Populism, in Heinisch, R., Holtz-Bacha, C., Mazzoleni, O. (ed.), Nomos Verlagsgesellschaft mbH & Co, KG, pp. 457–468.
Bradshaw, S. and Howard, P. (2019), «The Global Disinformation Order: 2019 Global Inventory of Organised Social Media Manipulation».
Brady, W.J., Jackson, J.C., Lindström, B. and Crockett, M.J. (2023), «Algorithm-mediated social learning in online social networks», Trends in Cognitive Sciences, Vol. 27, pp. 947–960, doi: 10.1016/j.tics.2023.06.008.
Burgess, M. «Here’s the first evidence Russia used Twitter to influence Brexit», Wired, [Online], available at: https://www.wired.com/story/brexit-russia-influence-twitter-bots-internet-research-agency/
Centner, R. and Nogueira, M. (2024), «Geographies of entitled anger: Revanchist populism in Brazil and beyond», Environment and Planning C: Politics and Space, Vol. 42, pp. 501–508, doi: 10.1177/23996544241254249.
Chatterje-Doody, P.N. and Crilley, R. (2019), «Populism and Contemporary Global Media: Populist Communication Logics and the Co-construction of Transnational Identities», Populism and World Politics, in Stengel, F.A., MacDonald, D.B., Nabers, D. (ed.), Springer International Publishing, Cham, pp. 73–99.
Christner, C. (2022), «Populist attitudes and conspiracy beliefs: Exploring the relation between the latent structures of populist attitudes and conspiracy beliefs», Journal of Social and Political Psychology, Vol. 10, pp. 72–85, doi: 10.5964/jspp.7969.
Clarke, H.D., Goodwin, M. and Whiteley, P. (2017), «Why Britain Voted for Brexit: An Individual-Level Analysis of the 2016 Referendum Vote», Parliamentary Affairs, Vol. 70, pp. 439–464, doi: 10.1093/pa/gsx005.
Cosentino, G. (2023), The Infodemic: Disinformation, Geopolitics and the Covid-19 Pandemic, Bloomsbury Publishing Plc, London.
Dempsey, S., Li, J., Witkovsky, B. et al. (2024), «Manufacturing January 6: How Republican County Parties Mobilized Anger to Promote #StopTheSteal», Politics & Society, Vol. 53, Iss. 1, doi: 10.1177/00323292241279671.
European Commission (2023), Digital Services Act: application of the risk management framework to Russian disinformation campaigns, Publications Office, LU.
Faddoul, M., Chaslot, G. and Farid, H. (2020), «A Longitudinal Analysis of YouTube’s Promotion of Conspiracy Videos», Computers and Society, doi: 10.48550/arXiv.2003.03318.
Garaschuk, D.V. (2024), «Digital echo chambers: amplifying populist rhetoric in the age of social media», Current Problems of Philosophy and Sociology, No.46, pp. 152–157, doi: 10.32782/apfs.v046.2024.26.
Garaschuk, D.V. (2024), «TRUTH DECAY AND POPULISM: ERODING DEMOCRACY IN THE 21ST CENTURY», International and Political Studies, No. 37, pp. 65–78, doi: 10.32782/2707-5206.2024.37.6.
Garaschuk, D.V. and Serhieiev, V.S. (2024), «Fact-Checking Challenges of Digital Populism in the «Truth Decay» Era», Filosofiia ta publichni komunikatsii: informatsiinyi prostir suchasnoi kultury, Liha-Pres, pp. 22–26.
Graves, L. and Cherubini, F. (2016), The rise of fact-checking sites in Europe, Reuters Institute for the Study of Journalism.
Kisa, S. and Kisa, A. (2024), «A Comprehensive Analysis of COVID-19 Misinformation, Public Health Impacts, and Communication Strategies: Scoping Review», Journal of Medical Internet Research, Vol. 26, doi: 10.2196/56931.
Mudde, C. (2004), «The Populist Zeitgeist», Government and Opposition, Vol. 39, pp. 541–563, doi: 10.1111/j.1477-7053.2004.00135.x.
Mudde, C. and Kaltwasser, C.R. (2013), «Exclusionary vs. Inclusionary Populism: Comparing Contemporary Europe and Latin America», Government and Opposition, Vol. 48, pp. 147–173, doi: 10.1017/gov.2012.11.
Ognyanova, K., Lazer, D., Robertson, R.E. and Wilson, C. (2020), «Misinformation in action: Fake news exposure is linked to lower trust in media, higher trust in government when your side is in power», Harvard Kennedy School Misinformation Review, Vol. 1, Iss. 4, doi: 10.37016/mr-2020-024.
Roberts, M.E. (2018), Censored: Distraction and Diversion Inside China’s Great Firewall, Princeton University Press, Princeton, N.J.
Rossini, P., Mont’Alverne, C. and Kalogeropoulos, A. (2023), «Explaining beliefs in electoral misinformation in the 2022 Brazilian election: The role of ideology, political trust, social media, and messaging apps», Harvard Kennedy School Misinformation Review, Vol. 4, Iss. 3, doi: 10.37016/mr-2020-115.
Savarese, M. (2024), «How Brazilian police say Bolsonaro plotted a coup to stay in office», AP News, [Online], available at: https://apnews.com/article/bolsonaro-brazil-coup-legal-woes-report43bae30906925a8dc04e319b901488f8
Siles, I., Tristán, L. and Carazo, C. (2021), «Populism, media, and misinformation in Latin America», The Routledge Companion to Media Disinformation and Populism, in Tumber, H., Waisbord, S. (ed.), 1st ed., Routledge, pp. 356–365.
Starbird, K., Arif, A. and Wilson, T. (2019), «Disinformation as Collaborative Work: Surfacing the Participatory Nature of Strategic Information Operations», Proceedings of the ACM on Human-Computer Interaction, Vol. 3, pp. 1–26, doi: 10.1145/3359229.
Törnberg, P. and Chueri, J. (2025), «When Do Parties Lie? Misinformation and Radical-Right Populism Across 26 Countries», The International Journal of Press/Politics, doi: 10.1177/19401612241311886.
Tucker, J.A., Guess, A.M., Barberá, P. et al. (2018), «Social Media, Political Polarization, and Political Disinformation: A Review of the Scientific Literature», doi: 10.2139/ssrn.3144139.
Zhang, H., Afzaal, M. and Liu, C. (2020), «American Populism in Digital Era: Strategies of Manipulation in Donald Trump’s Election Tweets», Revista Argentina de Clínica Psicológica, Vol. 29, No. 3, pp. 1273–1280, doi: 10.24205/03276716.2020.957.
Zubčić, M.-L. and Giacomini, G. (2025), «Beyond «Infodemic»: Complexity, Knowledge and Populism in COVID-19 Crisis Governance», Social Epistemology, Vol. 39, pp. 56–76, doi: 10.1080/02691728.2024.2356528.
«Facebook: Up to 126 million people saw Russian-planted posts» (2017), POLITICO, [Online], available at: https://www.politico.com/story/2017/10/30/facebook-russian-planted-posts-244340
«Infodemic» (2024), Wikipedia, [Online], available at: https://en.wikipedia.org/wiki/Infodemic
«Promoting Free Speech While Exposing Manipulation of Fact» (2024), Voice of America, [Online], available at: https://editorials.voa.gov/a/promoting-free-speech-while-at-same-time-exposing-manipulation-offact/7819036.html
«Russian interference in the 2016 Brexit referendum» (2025), Wikipedia, [Online], available at: https://en.wikipedia.org/wiki/Russian_interference_in_the_2016_Brexit_referendum
«Infodemic», World Health Organization, [Online], available at: https://www.who.int/healthtopics/infodemic#tab=tab_1
«Let’s flatten the infodemic curve», World Health Organization, [Online], available at: https://www.who.int/news-room/spotlight/let-s-flatten-the-infodemic-curve
«The rising risk of misinformation and disinformation», Zurich Insurance Group, [Online], available at: https://www.zurich.com/knowledge/topics/global-risks/the-rising-risk-of-misinformation-and-disinformation
