Невизначеність як фактор поведінки: когнітивні механізми прийняття політичних рішень
DOI:
https://doi.org/10.26642/sas-2025-4(10)-20-25Ключові слова:
когнітивні упередження, невизначеність, поведінковий підхід, прийняття рішень, політична психологіяАнотація
У статті розглядається феномен невизначеності як важливий поведінковий чинник, що суттєво впливає на процес ухвалення політичних рішень у сучасних умовах системної турбулентності. Проаналізовано теоретичні підходи до класифікації типів невизначеності (когнітивної, інформаційної, емоційної) та зазначено їхній вплив на інституційні та індивідуальні стратегії політичного реагування. Особливу увагу приділено механізмам ухвалення політичних рішень таким, як евристичні скорочення, фреймінг та емоційні подразники, що визначають характер політичної дії в умовах обмеженого часу та недостатньої інформації. Доведено, що поведінкові обмеження і зростаюча складність середовища призводять до делегітимізації традиційного стратегічного планування, водночас стимулюючи розвиток гнучких та ситуативних форм управління. Стаття пропонує аналітичну основу для подальшого дослідження ухвалення політичних рішень крізь призму поведінкової раціональності та стратегічної невизначеності.
Посилання
Kahneman, D. (2011), Thinking, Fast and Slow, Farrar, Straus and Giroux, New York, 512 p.
Tversky, A. and Kahneman, D. (1974), «Judgment under Uncertainty: Heuristics and Biases», Science, No. 185 (4157), pp. 1124–1131, doi: 10.1126/science.185.4157.1124.
Mercer, J. (2013), «Emotion and Strategy in the Korean War», International Organization, No. 67 (2), pp. 221–252, [Online], available at: http://www.jstor.org/stable/43283301
Jervis, R. (2017), How Statesmen Think: The Psychology of International Politics, Princeton University Press, doi: 10.2307/j.ctvc775k1.
Hafner-Burton, E.M., Haggard, S. & Victor, D.G. (2017), «The Behavioral Revolution and International Relations», International Organization 71, Supplement 2017, pp. 1–31, [Online], available at: https://ehb.ucsd.edu/pdfs/br.pdf
Mintz, A. & Wayne, C. (2016), The Polythink Syndrome: U.S. Foreign Policy Decisions on 9/11, Afghanistan, Iraq, Iran, Syria, and ISIS, Stanford University Press, [Online], available at: https://searchworks.stanford.edu/view/11548049
Stein, J.G. (2017), «The Micro-Foundations of International Relations Theory: Psychology and Behavioral Economics», International Organization, No. 71 (S1), pp. 249–263, doi: 10.1017/S0020818316000436.
Renshon, J. (2017), Fighting for Status: Hierarchy and Conflict in World Politics, Princeton University Press, doi: 10.2307/j.ctt1q1xsw9.
Rathbun, B.C., Kertzer, J.D., Reifler, J., Goren, P. & Scotto, T.J. (2016), «Taking foreign policy personally: Personal values and foreign policy attitudes», International Studies Quarterly, No. 60(1), pp. 124–137, [Online], available at: https://jkertzer.sites.fas.harvard.edu/Research_files/Schwartz_ISQ.pdf
Roland, B., Campbell, D., Hutchison, E. & Nicholson, X. (2013), «The Visual Dehumanisation of Refugees», Australian Journal of Political Science, No. 48 (4), doi: 10.1080/10361146.2013.840769.
Fedonyuk, S. (2024), «Mizhnarodni vidnosyny v umovakh svitu VUCA: vyklyky ta adaptatsiya», Mizhnarodni vidnosyny, suspilni komunikatsiyi ta rehionalni studiyi, No. 3 (20), pp. 45–58, doi: 10.29038/2524-2679-2024-03-45-58.
Stulika, O. & Babkina, A. (2021), «Psykholohichni mekhanizmy osobystisnoho reahuvannya v sytuatsiyi nevyznachenosti», Molodyy vchenyy, No. 3 (91), pp. 193–198, doi: 10.32839/2304-5809/2021-3-91-42.
Kosenko, D.V. (2013), «Kontseptsiya politychnoyi vlady v teoriyi komunikatyvnoyi diyi Yurhena Habermasa», PhD Thesis of dissertation, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv.
Kozyrev, M.P. (2018), Politychna psykholohiia, navchalnyi posibnyk, LvDUVS, Lviv, 648p., [Online], available at: https://dspace.lvduvs.edu.ua/bitstream/1234567890/434/1/Козирєв%20політична%20психологія.pdf
Shapovalova, A.M. (2024), «Psykholohiia politychnoi komunikatsii», Naukovi Perspektyvy, No. 9 (51), pp. 1329–1338, doi: 10.52058/2708-7530-2024-9(51)-1329-1338.
Simon, H.A. (1997), Models of Bounded Rationality: Empirically Grounded Economic Reason Vol. 3, MIT Press Cambridge, MA, [Online], available at: https://mitpress.mit.edu/9780262519434/models-of-bounded-rationality-volume-3/
Grimmelikhuijsen, S., Jilke, S., Olsen, A.L. & Tummers, L. (2017), «Behavioral Public Administration: Combining Insights from Public Administration and Psychology», Public Administration Review, No. 77 (1), pp. 45–56, doi: 10.1111/puar.12609.
James, O., Moynihan, D., Olsen, A.L. & Van Ryzin, G. (2020), Behavioral Public Performance: How People Make Sense of Government Metrics, Cambridge University Press, doi: 10.1017/9781108761338.
Shapovalova, A.M.(2024), «Transformatsiia mizhnarodno-politychnoho poriadku v umovakh systemnoi kryzy: nestabilnist yak stratehichnyi resurs», Naukovi Perspektyvy, No. 9 (51), pp. 1329–1338, doi: 10.52058/2708-7530-2024-9(51)-1329-1338.
Hallsworth, M., Egan, M., Rutter, J. & McCrae, J. (2018), Behavioural Government: Using Behavioural Science to Improve How Governments Make Decisions, The Behavioural Insights Team, Institute for Government.
