Гносеологічний потенціал сучасних соціально-психологічних теорій тероризму та контртероризму
DOI:
https://doi.org/10.26642/sas-2025-4(10)-64-70Ключові слова:
тероризм, контртероризм, соціально-психологічні теорії, соціальна філософія, сучасна філософія, радикалізація, масова свідомість, дерадикалізація, ультраправий тероризмАнотація
У статті досліджено гносеологічний потенціал сучасних соціально-психологічних теорій тероризму та контртероризму через аналіз концепцій Анни Ґейфман та Даніеля Келера, зосереджуючись на психологічних, соціально-філософських та історичних аспектах цього явища. Основна увага приділена еволюції тероризму від індивідуальних актів до масового феномену, зокрема через призму російського революційного терору кінця XIX – початку XX століття, та його впливу на сучасні форми екстремізму, такі як ультраправий і «вуликовий» тероризм. Розглядаються психологічні механізми радикалізації, включаючи відчуження, танатофілію та дегуманізацію, а також процеси дерадикалізації та дисенгейджменту, що базуються на факторах «штовхання» та «притягання». Аналізується роль інтелігенції, літератури та соціальних мереж у нормалізації насильства, а також стратегії протидії насильницькому екстремізму (CVE). У контексті сучасних викликів, таких як зростання антиіммігрантських рухів та психологічна залежність від насильства, підкреслюється необхідність міждисциплінарного підходу для розробки ефективних контртерористичних стратегій. Актуальність дослідження для України полягає в потребі глибшого розуміння психосоціальних механізмів радикалізації для зміцнення національної безпеки та протидії гібридним загрозам. Зроблено висновки щодо перспектив використання цих теорій для вдосконалення превентивних заходів і управління контртерористичними процесами.
Посилання
Bongar, B., Brown, L.M., Beutler, L.E., Breckenridge, J.N. & Zimbardo, P.G. eds. (2007), Psychology of terrorism, Oxford University Press, New York.
Crossland, J. (2023), The rise of devils: Fear and the origins of modern terrorism, Manchester University Press, Manchester.
Geifman, A. (1993), Thou shalt kill: Revolutionary terrorism in Russia, 1894–1917, Princeton University Press, Princeton.
Geifman, A. (2005), La mort sera votre Dieu: Du nihilisme russe au terrorisme islamiste, La Table Ronde, Paris, France.
Geifman, A. (2010), Death orders: The vanguard of modern terrorism in revolutionary Russia, Praeger, Santa Barbara.
Geifman, A. (2021), «Some lessons from the Russian Revolution: How an alluring radical nihilism seduces believers into forms of extremism», Tablet, [Online], available at: https://www.tabletmag.com/sections/history/articles/russian-revolution-lessons-radical-nihilism
Horgan, J. (2008), «From profiles to pathways and roots to routes: Perspectives from psychology on radicalization into terrorism», The ANNALS of the American Academy of Political and Social Science, No. 618 (1), pp. 80–94, doi: 10.1177/0002716208317539.
Horgan, J. (2014), The psychology of terrorism (2nd ed.), Routledge, London.
Koehler, D. (2016), «Right-wing extremism and terrorism in Europe», Prism, No. 6 (2), pp. 84–105.
Koehler, D. (2016), Understanding deradicalization: Methods, tools and programs for countering violent extremism (1st ed.), Taylor & Francis Group, Routledge, London.
Slyusar, V., Vitiuk, I., Kutashev, I., Savitsky, V. & Shpytalenko, H. (2025), «Theories of terrorism and counterterrorism: The epistemological potential of philosophical-ethical theories of the 17th to early 20th centuries», Society and Security, No. (2) 8, pp. 80–85.
Slyusar, V., Sokolovskyi, O., Kostiuchkov, S. & Slyusar, M. (2025), «PR activities of Muslim organizations in Slovakia: Political and communication analysis», Occasional Papers on Religion in Eastern Europe, No. 44 (5), pp. 124–134.
Slyusar, V., Kondratiuk, Yu., Yablonska, N. & Vitiuk, I. (2025), «Strategies and philosophy of coaching in the formation of digital resilience of a national security specialist», Society and Security, No. (3) 9, pp. 56–60.
Trimbur, M., Amad, A., Horn, M., Thomas, P. & Fovet, T. (2021), «Are radicalization and terrorism associated with psychiatric disorders?», Journal of Psychiatric Research, No. 141, pp. 214–222, doi: 10.1016/j.jpsychires.2021.07.004.
